Словарь української мови (1924)/розбігатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбігатися
Берлін: Українське слово, 1924

Розбіга́тися, га́юся, єшся, сов. в. розбі́гтися, жу́ся, жишся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Синки мої дорогії, беріть коні воронії, розбігайтесь битим шляшком. Чуб. V. 909. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться (для толчка, прыжка).

Розбі́гатися, гаюся, єшся, гл. Разбѣгаться. Чого це ти так розбігався сьогодня?