Словарь української мови (1924)/розбуятися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбуятися
Берлін: Українське слово, 1924

Розбуя́тися, я́юся, єшся, гл. Разбуяниться, разбушеваться. Розбуялась ворожнета, голову воздвигла. К. Псал. 192.