Словарь української мови (1924)/розбути

by Борис Грінченко

◀ розбурхотатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбути

розбутий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбу́ти, ся. См. Розбувати, ся.