Словарь української мови (1924)/розбризкувати
| ◀ розбризкати | Словарь української мови Р розбризкувати |
розбризкуватися ▶ |
|
Розбри́зкувати, кую, єш, сов. в. розбри́зкати, каю, єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
| ◀ розбризкати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розбризкувати |
розбризкуватися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розбризкувати
Борис Грінченко
1924
Розбри́зкувати, кую, єш, сов. в. розбри́зкати, каю, єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.