Словарь української мови (1924)/розбогарадити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбогарадити
Берлін: Українське слово, 1924

Розбогара́дити, джу, диш, гл. Выпросить, раздобыть. Де б його розбогарадити грошей. Канев. у.