Словарь української мови (1924)/розбагнитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбагнитися
Берлін: Українське слово, 1924

Розбагни́тися, ню́ся, нишся, гл. Сдѣлаться грязнымъ. Дорога так розбагнилась, ще не можна їхати.