Словарь української мови (1924)/роз'їдатися

by Борис Грінченко

◀ роз'їдати

Словарь української мови Борис Грінченко Р роз'їдатися

роз'їзд ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роз'їда́тися, да́юся, єшся, сов. в. роз'ї́стися, ї́мся, їси́ся, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. Ном. № 4839. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Константиногр. у. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное. Зміев. у.