Словарь української мови (1924)/роз'єднуватися

by Борис Грінченко

◀ роз'єднувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р роз'єднуватися

розжагати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роз'є́днуватися, нуюся, єшся, сов. в. роз'єдна́тися, на́юся, єшся, гл. Разъединяться, разъединиться, разойтись. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься! ні, не вміли, не хотіли, треба роз'єднаться. Шевч. 175.