Словарь української мови (1924)/родонути
◀ родовід | Словарь української мови Р родонути |
родонька ▶ |
|
Родону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно уродить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате. Волч. у.