Словарь української мови (1924)/родичів
| ◀ родичатися | Словарь української мови Р родичів |
родичка ▶ |
|
Ро́дичів, чева, ве. Принадлежащій родственнику. Як зацвіте увесь цвіт, як заплаче увесь рід, що родичева голова, в чужім краю полягла. Чуб. V. 1035.