Словарь української мови (1924)/родич

by Борис Грінченко

◀ родитися

Словарь української мови Борис Грінченко Р родич

родичатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ро́дич, ча, м. 1) Родственникъ. МВ. I. 14. Чуб. V. 1156. Мет. 252. Багато родичів, та нігде пообідать. Ном. № 9338. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники. Ном. № 9350. 2) Родитель. Мали родичі сина. Гн. II. 67.