Словарь української мови (1924)/рогачилно
| ◀ рогачик | Словарь української мови Р рогачилно |
рогачка ▶ |
|
Рогачи́лно, на, с. Древко къ ухвату. Канев. у.
| ◀ рогачик | Словарь української мови Борис Грінченко Р рогачилно |
рогачка ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рогачилно
Борис Грінченко
1924
Рогачи́лно, на, с. Древко къ ухвату. Канев. у.