Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рогатина
Берлін: Українське слово, 1924

Рога́тина, ни, ж. 1) Рогатина. Преться як віл на рогатину. Ном. № 13691. 2) Родъ кинжала. Гол. Од. 66. Ум. Рога́тинка.