Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ровта
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́вта, ти, ж. Отрядъ войска. А ймуть ровти ізбірати, за нами гонити, а ми будем з файнов любков мед горівку пити. Лукаш. 136.