Словарь української мови (1924)/робітний

by Борис Грінченко

◀ робітливий

Словарь української мови Борис Грінченко Р робітний

робітник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Робі́тний, а, е. 1) Трудолюбивый, работящій. Там є дівка дуже красна, та лем не робітна. Гол. IV. 504. 2) Рабочій, для работы. Не сорочка робітна.