Словарь української мови (1924)/робочий
◀ роботящий | Словарь української мови Р робочий |
робучий ▶ |
|
Робо́чий, а, е. 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину. МВ. II. 83. 2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Ном. № 4562. Наша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча. Чуб. III. 469.