Словарь української мови (1924)/рихтуватися

by Борис Грінченко

◀ рихтувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р рихтуватися

рицарство ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рихтува́тися, ту́юся, єшся, гл. Снаряжаться, готовиться. Почали в дорогу рихтуватися. Св. Л. 174. До того пана написали два цісарі: „Ти сі рихтуй, бо ми маємо бути в тебе на обіді“. Гн. I. 155.