Словарь української мови (1924)/рихтино

< Словарь української мови (1924)

◀ рихтик

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рихтино

рихтувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ри́хтино, нар. Именно, навѣрное. Та се рихтино він зробив. Брацл. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/рихтино&oldid=483529