Словарь української мови (1924)/ризник
| ◀ ризка | Словарь української мови Р ризник |
ризниця ▶ |
|
Ри́зник, ка, м. 1) Ризничій, хранитель ризницы. 2) Шьющій церковныя облаченія.
| ◀ ризка | Словарь української мови Борис Грінченко Р ризник |
ризниця ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ризник
Борис Грінченко
1924
Ри́зник, ка, м. 1) Ризничій, хранитель ризницы. 2) Шьющій церковныя облаченія.