Словарь української мови (1924)/риза

by Борис Грінченко

◀ рижуха

Словарь української мови Борис Грінченко Р риза

риззя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ри́за, зи, ж. 1) Риза, одежда священнослужителей. Чуб. I. 5, 85. Коли не піп, то не микайся в ризи. Ном. № 9571. 2) Попови́ ри́зи. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 371. 3) = Різа.