Словарь української мови (1924)/риги
| ◀ ригачка | Словарь української мови Р риги |
ригнути ▶ |
|
Ри́ги, гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
| ◀ ригачка | Словарь української мови Борис Грінченко Р риги |
ригнути ▶ |
|
Словарь української мови — Р
риги
Борис Грінченко
1924
Ри́ги, гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.