Словарь української мови (1924)/рибонька
◀ риболовник | Словарь української мови Р рибонька |
рибчина ▶ |
|
Ри́бонька, ри́бочка, ки, ж. 1) Ум. отъ риба. 2) Ласкательное имя къ женщинамъ. Серденько, рибонько, дорогий кришталю. Чуб. V. 891. Стала коло матусі і стоїть, не дише, моя рибочка. МВ. I. 70.