Словарь української мови (1924)/рибалчин
| ◀ рибалчик | Словарь української мови Р рибалчин |
рибалчити ▶ |
|
Риба́лчин, на, не. Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата. Левиц. Пов. 273.
| ◀ рибалчик | Словарь української мови Борис Грінченко Р рибалчин |
рибалчити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рибалчин
Борис Грінченко
1924
Риба́лчин, на, не. Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата. Левиц. Пов. 273.