Словарь української мови (1924)/рахуватися
◀ рахувати | Словарь української мови Р рахуватися |
рахунковий ▶ |
|
Рахува́тися, ху́юся, єшся, гл. 1) Считаться. Махання забиття не рахується. Ном. № 3884. Любімося як брати, рахуймося як жиди. Ном. № 9712. 2) Собираться, намѣряться. Ми рахувалися вже їхати, як вони прийшли до нас.