Словарь української мови (1924)/раріг
| ◀ рапчати | Словарь української мови Р раріг |
рарожий ▶ |
|
Ра́ріг, рога, м. Балабанъ (порода ястребовъ), Falco laniarius. Вх. Пч. II. 10. Пани хорти заводять да рароги. К. Дз. 74. Путя туди не знає хиже птаство, не зазирне і раріг туди оком. К. Іов. 59. Дивиться як на рарога. Смотритъ какъ на диковину.