Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
раптом
Берлін: Українське слово, 1924

Ра́птом, нар. Внезапно, вдругъ, неожиданно. Опат. 17. Так раптом взяв і поїхав. Уман. у. Як рипнули двері, москаль раптом прокинувся. Левиц. Пов. 178.