Словарь української мови (1924)/ранній
◀ ранник | Словарь української мови Р ранній |
рання ▶ |
|
Ра́нній, я, є. Ранній. Рання сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Ном. № 10153. Рання пташка пшеничку клює, а пізня очки дере. Ном. № 11309. Ум. Ране́нький, ране́сенький. Чуб. V. 656.