Словарь української мови (1924)/ранковий
◀ ранішній | Словарь української мови Р ранковий |
ранком ▶ |
|
Ранко́ви́й, а, е. Утренній. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188. Нате вам крикливиці: вечірні, полувечірні, полуночнії, світові і ранкові. Чуб. I. 141.