Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
разок
Берлін: Українське слово, 1924

Разо́к, зка́, м. 1) Ум. отъ раз. А вжо ж мені, моя мати, не перший разок, через плечі дротяненький батіжок. Чуб. 2) Нитка мониста. На шиях намиста у кожної разків по десять. Кв. I. 20. 3) Борозда, слѣдъ, черта. Пускаючи з себе довгими разками краплі прозорої води. Левиц. I. 95. Ум. Разо́чок. Нема в мене намистечка, тільки один разочок. Мил. 70.