Словарь української мови (1924)/разком
| ◀ разити | Словарь української мови Р разком |
разкувати ▶ |
|
Разко́м, нар. 1) За одинъ разъ. Я вимету разком та вивезу возком. Чуб. V. 1112. 2) Вмѣстѣ. Вставайте, та разом холодком і побіжимо до господи. Левиц. Пов. 219.