Словарь української мови (1924)/радувати

by Борис Грінченко

◀ радування

Словарь української мови Борис Грінченко Р радувати

радуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ра́дувати, дую, єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.

Радува́ти, ду́ю, єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. К. ЧР. 28. На людей твоїх радують нечестиву раду. К. Псал. 192.