Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
радний
Берлін: Українське слово, 1924

I. Ра́дний, а, е = Радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Федьк. Я б сам радніший, щоб не спати. Борз. у.

II. Ра́дний, а, е, ра́дній, я, є. Совѣтующій, подающій совѣтъ. Став тоді старий князь своїм радним слугам казати. ЗОЮР. I. 177.