Словарь української мови (1924)/радний
◀ радка | Словарь української мови Р радний |
радніше ▶ |
|
I. Ра́дний, а, е = Радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Федьк. Я б сам радніший, щоб не спати. Борз. у.
II. Ра́дний, а, е, ра́дній, я, є. Совѣтующій, подающій совѣтъ. Став тоді старий князь своїм радним слугам казати. ЗОЮР. I. 177.