Словарь української мови (1924)/равлик

by Борис Грінченко

◀ равл

Словарь української мови Борис Грінченко Р равлик

раврик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ра́влик, ка, м. 1) Ум. отъ равл. 2) Родъ кожаныхъ лаптей, подобныхъ постолам. О. 1861. XI. Св. 26.