Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
раб
Берлін: Українське слово, 1924

Раб, ба́, м. 1) Рабъ. Ном. № 8412. Кого благаєте, благії раби незрячії, сліпії? Шевч. 608. 2) Крѣпостной, слуга. Добрі пани за рабами, а раби за панами. Ном. № 1145.