Словарь української мови (1924)/піхтір
| ◀ піхою | Словарь української мови П піхтір |
піхтура ▶ |
|
Піхті́р, ра́, м. Веревочный мѣшокъ, въ которомъ возятъ сѣно при поѣздкахъ. Сим. 37. См. Пихтір.
| ◀ піхою | Словарь української мови Борис Грінченко П піхтір |
піхтура ▶ |
|
Словарь української мови — П
піхтір
Борис Грінченко
1924
Піхті́р, ра́, м. Веревочный мѣшокъ, въ которомъ возятъ сѣно при поѣздкахъ. Сим. 37. См. Пихтір.