Словарь української мови (1924)/пітися

by Борис Грінченко

◀ піти

Словарь української мови Борис Грінченко П пітися

пітканний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Піти́ся, деться, гл. безл. Случиться, выпасть на долю, пойти къ чему. Чи воно вже кому так підеться на смерть, на причину? Харьк. у. Мені молодій на горе пішлося. Грин. III. 357.