Словарь української мови (1924)/піт
| ◀ пісяти | Словарь української мови П піт |
піти ▶ |
|
Піт, по́ту, м. Потъ. Піт проймає. Циганський піт. Дрожь. Трусилось тіло, його циганський піт проймав. Греб. 358.
| ◀ пісяти | Словарь української мови Борис Грінченко П піт |
піти ▶ |
|
Словарь української мови — П
піт
Борис Грінченко
1924
Піт, по́ту, м. Потъ. Піт проймає. Циганський піт. Дрожь. Трусилось тіло, його циганський піт проймав. Греб. 358.