Словарь української мови (1924)/післанець

by Борис Грінченко

◀ піскуваха

Словарь української мови Борис Грінченко П післанець

післанський ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Післане́ць, нця́, м. 1) Посолъ, посланный. Гн. I. 143. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх. Федьк. 2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому. Грин. III. 526.