Словарь української мови (1924)/пірник

by Борис Грінченко

◀ пірначка

Словарь української мови Борис Грінченко П пірник

пірникоза ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пі́рник, ка, м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики. Мкр. Н. 24.