Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пінна
Берлін: Українське слово, 1924

Пі́нна, ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. Пі́нненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.