Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пікувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пікува́ти, ку́ю, єш, гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати. АД. I. 183.