Словарь української мови (1924)/пійстра
◀ пійнятися | Словарь української мови П пійстра |
пійти ▶ |
|
Пі́йстра, ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри. Г. Барв. 359.
◀ пійнятися | Словарь української мови Борис Грінченко П пійстра |
пійти ▶ |
|
Словарь української мови — П
пійстра
Борис Грінченко
1924
Пі́йстра, ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри. Г. Барв. 359.