Словарь української мови (1924)/пізріти
| ◀ пізно | Словарь української мови П пізріти |
пізьма ▶ |
|
Пізрі́ти, зрю, риш, гл. = Піздріти. Пізрю горі, долів, — не виджу милого; пізрю же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький… оре. Гол. I. 336.
| ◀ пізно | Словарь української мови Борис Грінченко П пізріти |
пізьма ▶ |
|
Словарь української мови — П
пізріти
Борис Грінченко
1924
Пізрі́ти, зрю, риш, гл. = Піздріти. Пізрю горі, долів, — не виджу милого; пізрю же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький… оре. Гол. I. 336.