Словарь української мови (1924)/підіцькнути

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підіцькнути
Берлін: Українське слово, 1924

Підіцькну́ти, кну́, неш, гл. Подбить? подстрѣлить? Ген перед шведами своїми Карл із носилок виглядав… Не залюбив небіжчик кулі, його що вранці підоцькнули. Греб. 353.