Словарь української мови (1924)/підісковий

by Борис Грінченко

◀ підірвати

Словарь української мови Борис Грінченко П підісковий

підіслати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Піді́сковий, а, е. Относящійся къ піді́ску. Піді́скове долото́. Долото, которымъ дѣлаютъ желобъ въ оси, чтобы вставить піді́сок. Черк. у. — залі́зо. Желѣзо рѣзкое толстое, употребляемое для піді́сків. Вас. 198.