Словарь української мови (1924)/підійняти
| ◀ підійматися | Словарь української мови П підійняти |
підійти ▶ |
|
Підійня́ти, ся. См. Підіймати, ся.
| ◀ підійматися | Словарь української мови Борис Грінченко П підійняти |
підійти ▶ |
|
Словарь української мови — П
підійняти
Борис Грінченко
1924
Підійня́ти, ся. См. Підіймати, ся.