Словарь української мови (1924)/підштрикувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підштрикувати
Берлін: Українське слово, 1924

Підштри́кувати, кую, єш, сов. в. підштрикну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Подкалывать, подколоть. 2) Подзадоривать, подзадорить. Сатана знає, чим підштрикнути. Кв.