Словарь української мови (1924)/підцюкнути

by Борис Грінченко

◀ підцюкати

Словарь української мови Борис Грінченко П підцюкнути

підчас ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підцюкну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ підцюкувати. Подстрекнуть. А там послі нечистий таки знов силу візьме, підцюкне і потягне низку добру до погибелі. Кв. Підцюкнула нечиста сила. О. 1862. IV. 77.