Словарь української мови (1924)/підхоплюватися

by Борис Грінченко

◀ підхоплювати

Словарь української мови Борис Грінченко П підхоплюватися

підцобрити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підхо́плюватися, лююся, єшся, сов. в. підхопи́тися, плю́ся, пишся, гл. Схватываться, схватиться съ мѣста, вскочить, подняться быстро. Минала ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось. Св. Л. 295.