Словарь української мови (1924)/підходити
| ◀ підхмелятися | Словарь української мови П підходити |
підхождати ▶ |
|
Підхо́дити, джу, диш, сов. в. підійти́, дійду́, деш, гл. 1) Подходить, подойти. Підходять до теї хатки — аж кіт їсть м'ясо. Рудч. Ск. I. 22. 2) Быть похожимъ на кого. Чоловік до чоловіка бува підходе. Волч. у. 3) — під ко́го. Соблазнять, соблазнить кого. К. ЦН. 220. Можна під її підійти, чи ні? О. 1862. VII. 37. 4) Подниматься, подняться. Як пустили його в колодязь, то вода вгору підходить. Рудч. Ск. I. 102. Тісто підходить. 5) — під ми́слі. Нравиться, понравиться. Хорошая дочка твоя під мислі підходить. Чуб. V. 901. 6) — під ла́ску. Пріобрѣтать, пріобрѣсти чью любовь, благосклонность. 7) — що. О водѣ: подмывать, подмыть, течь подъ что. Де ти, барвінку, ріс, ріс, що такий красний виріс? Я в лісі при керниці, при студеній водиці; мене вода підходила, мене вона холодила. О. 1862. IV. 3. 8) — кого́. Брать, взять кого хитростью. Ми тобі дамо гроші які схочеш великі, лише ти підійди єго, чим би го з світа мож згладити. Гн. I. 36. Соблазнять, соблазнить. Нечистий дух ся з'явив з первовіка і взяв підходити чоловіка. А чим підходив? грішми. Ез. V. 100. 9) Підійти́ ди́мом. Побывъ въ дыму, отдавать, пахнуть дымомъ. Жито димом підійшло, як пожежа була, так чоловік дешево продавав. Г. Барв. 299.